КAСІЯ (сeна, Cassіa L. (Senna); латинізоване грец. Kassіa від давньоєвр. keziouth; Senna — арабська назва листа рослини) — рід багаторічних трав, кущів родини бобових (Fabaceae). Відомо близько 500–600 видів роду, які поширені головним чином у тропічних і субтропічних районах обох півкуль. Походить з басейну середнього Нілу, культивується. Згідно з систематикою Г. Ірвіна і Р. Барнебі (1982) К. ділиться на 3 роди: Cassіa у вузькому розумінні (S.S.), Senna Mill. і Chamacrista Moench. Лікарські сени і К. належать головним чином до роду Senna.
К. гостролиста (К. олександрійська, сена африканська) — C. acutіfolіa Del. = С. alexandrina (alexandrinus, a, um — олександрійський; лат. acutіfolіus, a, um — гостролистий від acutus, a, um + folіum — листок); рос. назва: кассия остролистная. Ксерофітний багаторічний напівкущ до 1 м завв. з розгалуженим стеблом. Нижні гілки довгі, стеляться по землі. Листки чергові, парноперистоскладні з 4–8 парами продовгуватоланцетних суцільнокраїх, часто нерівнобоких біля основи листочків, з шилоподібними прилистками. Квітки жовті, зигоморфні, 5-членні, у пазушних китицях. Тичинок 10, із них 3 часто редуковані. Боби плоскі, шкірясті, зеленувато-коричневі. Цвіте з кінця липня до осені. Росте в пустельних і напівпустельних районах Північного і Середнього Судану, на узбережжі Червоного моря, в Нубійській пустелі, Південній Аравії та Сомалі. Культивується в Судані, Єгипті, як однорічна культура — в Південному Казахстані й Туркменії.
Офіцинальною сировиною є листя К. (олександрійський лист) і плоди К. — Folia Cassiae (Folia Sennae), Fructus Cassiae (Fructus Sennae). Це зібрані за літо декілька разів окремі листочки складного парноперистого листка. Врожай починають збирати при пожовтінні нижніх листків, другий (основний) збір листя проводять через 20–25 діб. Сировину сушать у тіні чи в сушарках при температурі близько 50–60 °С. Урожайність — близько 8–10 ц/га. Плоди починають збирати через 1–3 доби після достигання першого насіння. Ознакою достигання плодів є побуріння, висихання плодів і розкриття лусочок. Сушать у затінку або в сушарках. Використовують також лусочки плодів після відокремлення насіння, яке використовується як посадковий матеріал.
У незначній кількості імпортують листя і плоди К. вузьколистої (К. сена, К. індійська, сена індійська, єгипетська сена) — C. angustіfolіa Vahl. = Cassіa senna L. (angustіfolіus, a, um — вузьколистий; angustus, a, um — вузький); рос. назва: кассия узколистная.
У листках і плодах К. гостролистої основними діючими речовинами є антраценпохідні — до 3%: сенозид А і В; вільні антрахінони: алое-емодин, реїн, емодин, хризофанол; флавоноїди: ізорамнетин, кемпферол та їх глікозиди фітостерин, фітостеролін; пальмітинова, лінолева, стеаринова, саліцилова кислоти, сліди алкалоїдів, смоли. Накопичує Mo, Sr, Ba, Se, особливо Ba і Se. У К. вузьколистій, окрім цього, виявлено мерициловий спирт. Вміст антраглікозидів у листках К. вузьколистої досягає 3,77%, у плодах — 4,6%. Із супутніх речовин містяться смолисті речовини, які спричиняють біль у кишечнику і яких позбуваються при фільтруванні охолоджених настоїв. При приготуванні зборів, до яких входять листки К., смолистих речовин позбуваються попереднім вимочуванням у спирті.
Листки і плоди К. чинять проносну дію, вони підвищують моторну функцію кишечнику, особливо товстого. Використовують при звичайних запорах перед хірургічним втручанням, при післяопераційній атонії кишечнику. При цьому проносна дія К. не змінюється подальшим запором. До ЛП відносять брикети листків К., настій, проносні та протигемороїдальні збори. Промисловість випускає препарати Кафіол (брикети), Сенадексин (таблетки), Екстракт сени (таблетки); імпортні препарати: Сенаде, Глаксена (таблетки, Індія), Регулакс (фруктові кубики, Німеччина). У разі тривалого застосування цих ЛП може виникати звикання, тому доцільно чергувати їх з іншими проносними препаратами. Протипоказано застосовувати проносні препарати, які містять антраглікозиди, при вагітності та в період годування грудьми, оскільки вони можуть спричинити аборт і надходять у молоко матері в токсичній для дитини концентрації.
Від К., яку заготовляють в Індії, описаної як C. angustіfolіa, отримують К. тинівельську (відому також і як бомбейська, меккська чи арабська). Населення США і Канади використовує мерилендську, або американську, сену.
К. західна (сена західна) — Cassia occidentalis L. = Senna occidentalis (L.) Link — зростає в Мексиці, Бразилії, США та інших країнах. Культивують в Індії, Японії, на Яві, в Америці, Аргентині. Має проносну, жарознижувальну, діуретичну, загальнозміцнювальну дію.
К. італійська (С. туполиста) — Cassia obovata Colladon. = Senna italica Mill. (лат. obovatus, a, um — оберненояйцеподібний). Батьківщина — Африка і Близький Схід. Росте як бур’ян в Європі та Америці (Антильські острови, Венесуела, Парагвай). Використовують у медицині Західної Європи. Входить до Фармакопеї Франції.
К. крилата (С. крилата) — Cassia alata L = Senna alata (L.) Roxb. Росте в Південній Америці (Мексика, Венесуела, Бразилія, Колумбія, Аргентина та ін.), а також на Антильських островах і в США (Каліфорнія). Використовують листки, насіння і коріння, які виявляють проносну дію, а також в гомеопатії.
К. притупленолиста (К. туполиста, К. тора) — Senna obtusifolia (L.) Irwinet et Barneby = Cassia tora L. (лат. obtusifolius, a, um — туполистий від obtusus, a, um — тупий і folium — листок; tora — за африканським видом антилопи, оскільки боби рослини мають форму ріжок). Зростає в тропічній Індії, Китаї, Японії. Культивується. Листки — замінник листя К. олександрійської. Насіння виявляє проносну, діуретичну, загальнозміцнювальну дію. Призначають при глаукомі, псоріазі, проказі. Застосовують у медицині країн Азії, включаючи Китай. Дозволено застосування у Великобританії.
БСЭ. — М., 1973. — Т. 11; Лікарські рослини / Відп. ред. А.М. Гродзинський. — К., 1990; Энциклопедический словарь лекарственных растений и продуктов животного происхождения / Под ред. Г.П. Яковлева и К.Ф. Блиновой. — СПб., 2002.